Піти, щоб повернутися?

0 512
+1

brexitbrexit Про результати проведеного у Великобританії референдуму про вихід країни з Євросоюзу не чув тільки глухий і не читав тільки незрячий. Однак дозволимо собі коротко нагадати: за вихід з ЄС проголосували 51,9% виборців, проти – 48,1%. Після оголошення результатів хтось почав святкувати, а хтось- рвати волосся на голові та інших частинах тіла.

Однак не все так просто і зрозуміло. З'явилися деякі питання.

Наприклад, для чого був проведений цей референдум. Не будемо стверджувати, ніби проникли в задуми організаторів. Але щось підказує, що це був промах Кемерона. Просто промах. Посудіть самі. Ініціатором референдуму був саме прем'єр-міністр. І ось, після того, як він дізнався про його результати, тут же подав у відставку. Але, дозвольте, якщо він сам, починаючи ще з 2013 року неодноразово критикував ЄС і, можна сказати, шантажував його керівництво можливістю виходу з нього Великобританії, то чому так різко змінив свої погляди і став затятим прихильником Євросоюзу, щоправда, за умови здійснення «особливого шляху»? Тобто, після того, як домігся від своїх колег по Євросоюзу згоди на введення особливо вигідних преференцій для своєї країни. І тут же заявив, що референдум, ініційований ним же, «авантюра століття».

Питання: для чого потрібно було спочатку наполягати на цьому референдумі? Щоб шантажувати ЄС? Дати можливість своїм євроскептикам спустити пар? Звичайна англосаксонська практика – бути справжнім господарем свого слова, дають і беруть його назад? Звичайне англійське політичне торгашество – сьогодні вигідно одне, завтра – інше? Можливо – комплекс з усього цього. Так чи інакше, але громадяни Великобританії висловилися.


І які ж тепер наслідки цього прояву британської демократії? Вдаватися в опис всіх жахів, які, судячи з публікацій ЗМІ, очікують економіку і політику Великобританії, просто не хочеться. Вже чого-чого, а цього вистачає у всіх новинних стрічках, так що будь-який бажаючий... Є тільки одне питання: Великобританія точно йде? Адже її народ, нехай і з невеликою перевагою, але висловився за вихід. А ось це бабуся надвоє сказала!

Благо, приклад прояву справжньої європейської демократії ще свіжий у пам'яті. Згадуйте. Нідерланди. Референдум про асоціацію України і Євросоюзу. Результати волевиявлення були ще більш вражаючими, оскільки проти висловилися 61,1% з тих хто взяв участь в референдумі. Це вам не 52%. Тут ще більш виразно. Договір про асоціацію ЄС з Україною був ратифікований всіма країнами Євросоюзу, в тому числі в Нідерландах. Однак, згідно з новим законом, громадяни мають право висловити своє ставлення до будь-якого законодавчого документу, якщо зберуть не менше трьохсот тисяч підписів. Зібрали. Висловили. І що? А нічого. Уряд Нідерландів діяв за власним розсудом, повідомивши про те, що референдум був консультативним. Тобто, нікого і ні до чого не зобов'язує.

З таким же успіхом можна було провести соціологічне опитування. Скажете, що опитуванням можна легко маніпулювати у залежності від того, хто, кому і як задає питання? А тут – цілий референдум! З прямим питанням, що вимагає прямої відповіді. Але ось відповідь отримано, маніпуляції виключені. Це – справжня європейська демократія, демократія парламентаризму. А щодо історії створення голландський парламент ненабагато відстав від англійського. І вже точно старше парламенту Великобританії, аж на два з половиною століття. Тобто, традиції поняття «вигідно-невигідно» склалися далеко не сьогодні.

Тим більше, за іхнім (прошу не копати автора, це — навмисний вульгаризм), євросоюзівським законами, «померла, так померла». Якщо асоціація з Україною ратифікована урядом, то так тому і бути! А консультуватися можете хоч з народом своєї країни, хоч з Богом, хоч з чортом.

Ось і виникають сумніви в цьому Brexit, тобто Якщо парламент Великобританії, і в першу чергу, палата громад ратифікує результати референдуму, то ласкаво просимо на вихід з речами. Якщо ж ні, то цей референдум спіткає доля голландського. Консультація, і нічого більше. А тим часом у тій же Великобританії вже шириться протестний рух.

Петиція про проведення повторного референдуму зібрала вже 2,3 мільйона підписів.

І, як знати, чи не станемо ми свідками повторного пришестя Кемерона?

Правда, деякий конфуз з петицією все ж відбувся. Якось так вийшло, що за громадян Великобританії (як і належить за британським законам) серед підписавшися виявилися жителі таких країн, як Ісландія, Кайманові острови і Туніс. При цьому в деяких випадках кількість підписів перевищило чисельність населення цих держав. Так, підписалися 39 тисяч жителів Ватикану при тому, що в цій карликовій державі в центрі Риму живуть всього 800 осіб. Такий ось пердимонокль.

Але, безумовно, всі ці події – хороший струс для всього Євросоюзу, після яких в подальшому отримувати преференції для однієї, окремо взятої країни стане легше. І всі інші країни цю фішку просікли. Природно, крім відверто слабеньких, таких, як країни Балтії, Болгарія, Угорщина та іже з ними. Хоча, хтось в Латвії заворушився. Поки слабо і неактивно. Але, чим чорт не жартує...

А, втім, як кажуть в Одесі, будемо подивитися. Але вся ця метушня жваво нагадує одну пісню з репертуару Орбакайте. Подивіться, послухайте. Можливо, не в одних нас виникнуть якісь асоціації.





реклама на сайте

Схожі новини

Додати коментар

  • bowtiesmilelaughingblushsmileyrelaxedsmirk
    heart_eyeskissing_heartkissing_closed_eyesflushedrelievedsatisfiedgrin
    winkstuck_out_tongue_winking_eyestuck_out_tongue_closed_eyesgrinningkissingstuck_out_tonguesleeping
    worriedfrowninganguishedopen_mouthgrimacingconfusedhushed
    expressionlessunamusedsweat_smilesweatdisappointed_relievedwearypensive
    disappointedconfoundedfearfulcold_sweatperseverecrysob
    joyastonishedscreamtired_faceangryragetriumph
    sleepyyummasksunglassesdizzy_faceimpsmiling_imp
    neutral_faceno_mouthinnocent